Діагностика ендокринних захворювань
Ефективне лікування починається з точного діагнозу. Встановлює його хірург-ендокринолог – універсальний фахівець, об’єднує знання в галузі ендокринології, загальної та приватної хірургії, онкології.

Роль хірурга-ендокринолога у лікуванні:
- Супровід пацієнта на всіх етапах – від первинного огляду до повного одужання.
- Діагностика: складання індивідуального плану обстежень, аналіз результатів, контроль динаміки показників.
- Вибір стратегії: встановлення остаточного діагнозу, визначення показань до медикаментозного або хірургічного лікування.
- Оперативне лікування: проведення операцій на щитоподібній та паращитоподібних залозах, надниркових залозах.
- Реабілітація: контроль стану після операції та довгострокове спостереження з корекцією терапії для виключення рецидивів.
Комплексне обстеження
Програма діагностики формується індивідуально для кожного пацієнта та може включати такі методи:
1. Інструментальні дослідження
Дозволяють візуалізувати патологію та оцінити структуру органів:

- УЗД (щитоподібної залози, надниркових залоз, органів черевної порожнини та нирок).
- Пункційна біопсія (ТАБ) для цитологічного аналізу під контролем УЗД.
- МРТ і КТ для детальної візуалізації складних випадків.
- Сцинтиграфія (радіоізотопне дослідження) та рентгенографія.
2. Лабораторна діагностика
Допомагає оцінити гормональний фон та виявити приховані порушення:

- Гормональний профіль: оцінка функції щитоподібної та паращитоподібних залоз, гіпофізарно-наднирникової системи.
- Онкомаркери: аналіз на кальцитонін, тиреоглобулін та антитіла до нього.
- Генетика: сучасний молекулярно-генетичний «тест 7 генів».
- Базові аналізи: загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.
Важливо: Сукупність всіх отриманих даних дозволяє розробити індивідуальну, максимально точну тактику лікування, орієнтовану на клінічні особливості стану пацієнта.



