Хірургічне лікування кіст шиї

Кісти шиї – це доброякісні порожнисті утворення, які є вродженими та пов’язані з особливостями ембріонального розвитку. Найчастіше вони маніфестують у дитячому та підлітковому віці, проте нерідко діагностуються та у дорослих пацієнтів. У клінічній практиці найбільш поширені два типи утворень: серединні та бокові кисти.

Середня кіста шиї (тиреоглосальна кіста) – результат незарощення щито-під’язікої протоки при переміщенні зачатка щитоподібної залози в ембріональному періоді.

• Клінічна картина: Щільна, безболісна еластична освіта з чіткими контурами, розташована строго по середній лінії шиї. Характерна ознака — зміщення вгору при ковтанні (через анатомічний зв’язок з під’язичною кісткою).
• Ускладнення: При інфікуванні кіста збільшується, стає різко хворобливою, шкіра над нею червоніє, з’являється набряк.
• Свищі шиї: Часто супроводжується формуванням серединного свища. Він може бути первинним (вроджена відкрита протока) або вторинним (формується після мимовільного розкриття або пункції кісти, що нагноїлася).

Бічна кіста шиї (бранхіогенна кіста) пов’язують з аномаліями формування зябрових щілин або включенням епітелію в лімфатичні вузли шиї на етапі їх закладення.

• Локалізація: Розташовується в області «сонного трикутника» — попереду грудинно-ключично-соскоподібного м’яза на правій або лівій бічній поверхні шиї.
• Характеристики: Округле, щільно-еластичне утворення з чіткими межами, безболісне при пальпації. Розміри можуть змінюватись, іноді досягаючи 5 см і більше.
• Особливості: Шкіра над боковою кістою зберігає природний колір і залишається рухомою. На відміну від серединних кіст, бічні частіше схильні до раптового зростання після перенесених респіраторних інфекцій.

Пріоритетним методом лікування кіст шиї є радикальне хірургічне висічення, яке дозволяє уникнути рецидивів та хронічного запалення.

Діагностика кіст шиї:

• Візуальний огляд, пальпація.
• УЗД м’яких тканин шиї (для оцінки розмірів та структури).
• Пункційна біопсія (при необхідності).
• КТ або МРТ шиї (для уточнення зв’язку кісти з глибокими структурами та великими судинами).

Операції при кістах шиї

Стандартне хірургічне лікування середньої кісти включає:

• надріз шкіри над утворенням.
• радикальне висічення кісти разом з капсулою, що необхідно для уникнення рецидивів.
• при серединній кісті видаляється частина під’язикової кістки, з якою кіста пов’язана анатомічно і є причиною рецидиву.
• при бічній кісті проводиться прецизійне виділення капсули кісти з судинно-нервового пучка шиї.
• при малігнізації кісти проводиться більш широка радіальна операція.
• пошарове ушивання рани та накладання косметичного шва.

Вся процедура займає 1-2 години.

При запаленні кісти операція здійснюється поетапно:

• первинним завданням стає купірування запалення.
• після стихання запалення – проводиться радикальне видалення кисти.

Після завершення операції біоматеріал направляється на обов’язкове гістологічне обстеження, щоб виключити злоякісні зміни.

Реабілітація залежить від складності проведення операції. Що простіше і легше вона протікала, то швидше відновиться пацієнт.

У післяопераційному періоді призначають протизапальну та антибактеріальну терапію.

Перебування пацієнта у стаціонарі становить від 1 до 3 діб. Надалі рекомендовано регулярне спостереження хірурга контролю одужання.