Принципи стаціонарного лікування

Концепція сучасного хірургічного лікування та реабілітації хворих передбачає використання програми прискореного одужання fast-track surgery, в основі якої лежить скорочення перебування хворого в стаціонарі при мінімальній кількості ускладнень. Програма fast-track surgery передбачає комплекс лікувальних заходів на всіх етапах хірургічного лікування.

Напрями передопераційного періоду

Корекція органної дисфункції. Проводиться передопераційна оцінка та корекція супутньої патології: захворювання серцево-судинної системи, хронічні обструктивні захворювання легень, цукровий діабет. До тимчасових протипоказань відносять гострі інфекції (грип, ангіна, запалення легень) та гострі гнійні захворювання.

Куріння є фактором хірургічного ризику. Куріння значно пригнічує фагоцитарну та бактерицидну дію макрофагів, знижує активність протизапальних цитокінів. Доведено, що відмова від куріння за 1-2 місяці до операції вірогідно зменшує кількість респіраторних ускладнень у післяопераційному періоді.

Передгоспіталізаційне консультування. Інформування та навчання пацієнтів плану післяопераційної допомоги допомагає впоратися з передопераційною тривожністю, знижує потребу в анальгезії та сприяє кращому післяопераційному відновленню організму.

Скорочення термінів передопераційного голодування до 6 годин із прийомом невеликої кількості напою, що містить вуглеводи. Передопераційний прийом вуглеводного напою до 150 мл за 3-4 години до операції може знизити післяопераційні ендокринні катаболічні реакції та покращити чутливість тканин до інсуліну. Підвищується комфорт пацієнта, вгамовується спрага, голод та тривожність, внаслідок чого відбувається вивільнення ендогенних опіоїдів, знижуючи інтраопераційну потребу в анестетиках.

Напрями операційного періоду

Збалансована анестезія планується індивідуально після огляду анестезіолога і ґрунтується на застосуванні комбінації анестетиків, анальгетиків, що дозволяють уникнути надто глибокої анестезії та пізнього пробудження пацієнта.

Антибіотикотерапія. Профілактикою інфекційних ускладнень є внутрішньовенна інфузія антибіотиків цефалоспоринового ряду за 30 хвилин до розрізу шкіри, що забезпечує досягнення пікових концентрацій у тканинах на момент операції.

Хірургічна техніка. Проводиться прецизійна, мінімально травматична хірургічна техніка з використанням мінімальної кількості дренажів і трубок.

Інтраопераційна нормотермія. У ході проведення операцій пацієнти часто зазнають холодового стресу, оскільки в операційних залах найчастіше підтримується температура нижче за зону теплової нейтральності. Зниження температури стимулює викид кортизолу та катехоламінів, підвищуючи стресорну реакцію на хірургічну процедуру. Активна підтримка інтраопераційної нормотермії досягається за допомогою приладів клімат-контролю температури повітря в операційній, активним зігріванням частин тіла пацієнта, що не оперуються, утеплювальними ковдрами, парентеральним введенням теплих рідин.

Напрями післяопераційного періоду

Рання мобілізація. Тривале перебування пацієнта в ліжку з обмеженням рухів призводить до слабкості, погіршення функції легень та оксигенації тканин. Рання післяопераційна мобілізація сприяє усуненню цих явищ та скорочує час лікування.

Тромбопрофілактика. При підвищеному ризику тромбоутворення у першу добу після операції проводиться компресія вен нижніх кінцівок еластичним бинтуванням та призначення низькомолекулярних гепаринів у перші 2-3 доби після операції.

Контроль болю. Ефективність лікування післяопераційних болів підвищується комбінацією анальгетичних препаратів різної дії. У післяопераційному періоді рекомендується безопіоїдна анальгезія нестероїдними протизапальними препаратами або іншими системними анальгетиками (Кетанов, Дексалгін, Династат).

Профілактика нудоти. Післяопераційна нудота і блювання найбільш поширені післяопераційні скарги, що завдають незручності та затягують процес одужання. Відзначено ефективну протиблювотну дію пропофолу та осетрону. Доведено, що одноразове введення дексаметазону перед операцією, а також внутрішньоопераційна та післяопераційна інгаляція кисню вірогідно знижують нудоту та блювання.

Раннє ентеральне харчування. Раннє ентеральне харчування знижує проникність шлунково-кишкового тракту, відновлює водно-електролітний баланс, покращує кишкову мікрофлору, зменшує інфекційні ускладнення.

Післяопераційна гіпоксемія. Рання післяопераційна інсуфляція кисню сприяє зменшенню нудоти та ліквідації блювання, запобігає розвитку хірургічної ранової інфекції, усуває тахікардію, відновлює церебральні дисфункції.

Застосовувані хірургічні стратегії дозволяють скоротити тривалість оперативного втручання та загальної анестезії, значно знизити кількість ускладнень та зменшити термін перебування хворого в стаціонарі.