Діагностика ендокринних захворювань    

Ефективне лікування починається з точного діагнозу. Встановлює його хірург-ендокринолог – універсальний фахівець, об’єднує знання в галузі ендокринології, загальної та приватної хірургії, онкології.

Роль хірурга-ендокринолога у лікуванні:

• Супровід пацієнта на всіх етапах – від первинного огляду до повного одужання.
• Діагностика: складання індивідуального плану обстежень, аналіз результатів, контроль динаміки показників.
• Вибір стратегії: встановлення остаточного діагнозу, визначення показань до медикаментозного або хірургічного лікування.
• Оперативне лікування: проведення операцій на щитоподібній та паращитоподібних залозах, надниркових залозах.
• Реабілітація: контроль стану після операції та довгострокове спостереження з корекцією терапії для виключення рецидивів.

Комплексне обстеження

Програма діагностики формується індивідуально для кожного пацієнта та може включати такі методи:

1. Інструментальні дослідження

Дозволяють візуалізувати патологію та оцінити структуру органів:

• УЗД (щитоподібної залози, надниркових залоз, органів черевної порожнини та нирок).
• Пункційна біопсія (ТАБ) для цитологічного аналізу під контролем УЗД.
• МРТ і КТ для детальної візуалізації складних випадків.
• Сцинтиграфія (радіоізотопне дослідження) та рентгенографія.

2. Лабораторна діагностика

Допомагає оцінити гормональний фон та виявити приховані порушення:

• Гормональний профіль: оцінка функції щитоподібної та паращитоподібних залоз, гіпофізарно-наднирникової системи.
• Онкомаркери: аналіз на кальцитонін, тиреоглобулін та антитіла до нього.
• Генетика: сучасний молекулярно-генетичний «тест 7 генів».
• Базові аналізи: загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Важливо: Сукупність всіх отриманих даних дозволяє розробити індивідуальну, максимально точну тактику лікування, орієнтовану на клінічні особливості стану пацієнта.