Біопсія щитоподібної залози

Тонкоголкова аспіраційна біопсія щитоподібної залози (ТАПБ) – сучасне дослідження, спрямоване на вивчення клітин залози або вузла, що утворився в ній, за допомогою мікроскопії. Подібним методом можна отримати всю необхідну інформацію про характер захворювання, а також встановити: є вузли доброякісними чи злоякісними?

Пункційна біопсія щитоподібної залози показана при:

• кістозних утвореннях у щитоподібній залозі;
• розмір вузлів більше 10 мм, а також – для вузлів менше 10мм, які мають ультразвукові ознаки злоякісності, після радіоактивного опромінення області щитоподібної залози та при можливому контакті з радіоактивним йодом;
• прогресивному збільшенні розмірів вузлів (і за раніше проведеної ТАПБ з виключеною онкологічною патологією);
• спадковій схильності до онкології щитоподібної залози;
• бажанні пацієнта за наявності вузла у щитоподібній залозі з характеристиками доброякісності.

Тільки біопсія щитовидної залози дасть точні дані про наявність чи відсутність злоякісного процесу. Дослідження допомагає визначити тип клітин та тканин, з яких складаються вузли. Після того, як було проведено забір матеріалу, здійснюють поглиблений цитологічний аналіз, ставлять остаточний діагноз і складають індивідуальний план лікування.

Що не можна робити перед біопсією щитоподібної залози?

Підготовка до дослідження полягає у виключенні алкоголю напередодні та в день маніпуляції. Перед ТАБ можна їсти. Після пункції щитоподібної залози працездатність пацієнта не обмежується і цього ж дня (через 10–15 хвилин) можна розпочинати свою повсякденну діяльність.

Як проводиться біопсія щитоподібної залози?

Пункція вузла щитоподібної залози проводиться висококваліфікованими фахівцями. З кожним пацієнтом, який відчуває страх чи інші дискомфортні почуття, обов’язково розмовляє фахівець. Нам важливий не лише результат пункції, а й комфорт людини, яка звернулася за допомогою до лікарів.

Прокол безпечний та безболісний. На всіх етапах пункції здійснюється суворий контроль згідно з протоколом дослідження:

1. Проведення пункції відбувається у положенні лежачи. Пацієнт знаходиться на кушетці, закинувши голову так, щоб лікар отримав повноцінний доступ до щитоподібної залози для проведення необхідної маніпуляції.
2. Перед тим, як почнеться біопсія, ендокринолог вводить знеболювальну речовину. Голка настільки тонка, що відчуття – «ніби комарик вкусив».
3. За допомогою датчика УЗД лікар встановлює точну локалізацію вузлів. Робить прокол, проводить забір матеріалу, і не послаблює контроль за процесом, спостерігаючи за тим, що відбувається через монітор апарату УЗД.
4. Якщо йдеться про пункцію кісти щитоподібної залози, то, крім тканин, для подальшого дослідження проводять «евакуацію» рідкого компонента, після чого кістозний компонент зменшується.
5. Якщо в щитоподібній залозі розташовано кілька вузлів, зразок для аналізу беруть із кожної освіти.

Маніпуляція займає 10-20 хвилин. Після закінчення біопсії на місце проколу наклеюють стерильний пластир, який можна зняти через кілька годин після дослідження. Невеликий синець в області пункції пройде самостійно за кілька днів.

Після процедури

Через дві години після процедури можна зняти пластир. Немає жодних обмежень на керування автомобілем або відвідування душу в день процедури. Зазвичай пункція щитоподібної залози не викликає жодних ускладнень, тому що для процедури використовуються одноразові стерильні інструменти для запобігання ризику інфікування.

Розшифрування результату пункції щитовидної залози наведено у таблиці:

На результативність методу пункційної біопсії впливають наступні чинники: кваліфікація лікаря, що проводить пункцію, дотримання правильної техніки виготовлення мазків, кількість отриманого матеріалу, кваліфікація цитолога. Число невдач зводиться до мінімуму за умови тісної взаємодії хірурга з досвідченим цитологом. В середньому, хибно негативні результати при оцінці злоякісності процесу становлять менше 5%, а хибно позитивні – до 1%. Сумарний діагностичний потенціал УЗД та пункційної біопсії перевищує 99%, тому в доопераційній диференційній діагностиці новоутворень щитоподібної залози відводиться виключно цим двом методам і саме на їх результатах обґрунтовані показання до оперативного лікування. Широке впровадження тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії дозволило скоротити на 25-30% число невиправданих операцій на щитоподібній залозі, збільшивши при цьому на 30-50% доопераційну діагностику раку щитоподібної залози.